Як це сталось пане - брате?

 Як це сталось пане - брате, як дійшло до того
Що у власній хаті славим, ми чужого бога.
Що панують навкруги зради найчорніші,
Лізуть вгору не розумні, а лиш найспритніші.

І змагаються за владу то "коса", то "вила",
І чекаєм кожний день нового дебіла,
Що нам буде обіцяти рай під москалями,
Заведе нас манівцями  і далі, до ями...

А розумні - ті не хочуть лізти в це болото,
От і править нами завжди різная сволота.
Бо брехлива - найспритніша, а дурна - нахабна
І ніяка честь чи совість над ними не владна.

І вони як всемогутні, ніби феодали,
Свої статки на крові й сльозах здобували,
Відібравши гріш останній, як справжні тирани
Замінили нашу волю на свої кайдани.

Треба волю захищати, а з чого почати?
Може знов панів палити, на палі саджати?
Може голови та руки злодійські рубати?
Тож подумай пане - брате з чого починати...

Юра Брайтон.