Не так сталось...

Не так сталось, як гадалось,
Крива тепер доля.
Тупе бидло сподівалось,
Що ярмо це воля.
Що спасе кумедний цуцик,
Замість вовкодава.
Тоне в крові небайдужих,
Вся колишня слава.
Хижі вовки обступили,
Неньку Україну.
Намагаються щосили, 
Звести в домовину.
І руками бидла роблять
То зраду, то чвари.
На шматки рвуть тіло неньки 
Свої яничари.
Рідні діти стали згодом
Гіршими катами.
Щоби залишкам народу,
Розійтись світами.
Ну а бидло все регоче,
І жере з корита,
І не може і не хоче 
Людиною жити.
Що худоба, то не люди.
Як дійшло до того, 
Що барани мають віру,
В пастуха святого?
Ненько, коли ж це набридне?
Сини твої гинуть,
Поки це мерзенне бидло 
Ганьбить Україну.