Мені давно не всеодно, що ллється кров, або вино,
Довкола люди чи лайно, мені давно не всеодно...
Якою мовою до Бога звернуться душі на Землі,
Якою випаде дорога у нерозбірливій імлі.
Чи зрада прощенна буває, чи підлість судить Божий Суд.
Все ж не однаково, бо знаю, чи проклянуть чи вознесуть.
Не всеодно, що Світле слово супроти бруду та лайна,
Не всеодно і я ніколи їх не прощу, що йде війна.
Моя земля залита кров'ю і не однаково мені,
Хто в нас захисники - герої, чи ми не згинем у пітьмі.
Героя вулиця чи ката, то правди чи облуди суть.
І хай полеглого солдата до Раю Янголи несуть.
Тих хто загарбника вітає, і зрадив всіх, кого лиш зміг...
Їх я навіки проклинаю, до сьомого коліна їх.
Знести однакових приблудних катів кривавих та чужих,
Хай в Україні славлять люди героїв справжніх і своїх!
