Худоба

Кожний розум має межі, дурість нескінченна,

Суне, суне в Україну, Орда незліченна.

Бо так бидлу захотілось, так голосували,

Закопати діточок у страшні завали.

Втратили усе що мали, усе що любили.

І отримали завали, руїни, могили,

Самі, своїми руками, ту волю продали.

Бо без зради Україну ніколи не брали.

  

Бидло пастуха обрало, гарний він, хороший,

Він покликав різників і рахує гроші.

Поки різали, худоба, голосно волала,

Я же зовсім не за це проголосувала!!!

Щоб піти на шашлики! Так ви і сходили.

Шампури чекали вас, вириті могили,

Регіт тих, хто буде сам шашлики ті їсти,

То отак тупому бидлу в політику лізти.

Ви покликали не кума, не брата, не свата,

А до хати притягнули кривавого ката.

І тепер тут ріки крові...