Грались діти

Грались діти сірниками,

І хату спалили.

Грались дурні в Самостійність,

Та й Волю пропили.

І сміються з недолугих,

Жиди з москалями,

І подштовхують убогих, 

Все ближче до ями.

Задурили казочками,

Щоб яму не бачить...

Не цінують те, що мають,

А втративши - плачуть.

Суне стадо залюбки,

До самої ями,

Під солодкі казочки,

Їх женуть киями.

Вчитись розуму не мають,

Вороги ті ж самі.

А москаль з жидом співають,

Що Рай там, у ямі.

Хоч на фронті ллється кров,

І рана відкрита.

В бидла є своя любов,

Стійло і корито.

Для худоби нема світу,

За краєм корита.

Їм цікаво тільки те, 

Що туди налито.

Знову Волю продають,

За відро помиїв,

Лиш герої відійдуть,

Душами в Вирій.

Ну а бидло ремигає,

І жере постійно.

Лише сльози проливає,

Як тягнуть на бійню.

Козакам потрібен порох, 

Шаблі та пістолі,

Бо сльозам не вірить ворог,

Так не взяти Волі.