Повстанський вальс. МГ 42

Вітер кидає листя прим'яте, у садочку пожухла трава.
І я серед старої хати збираю МГ 42.
Завалене ліжко стрічками, їх ще набивати мені,
І Шевченко в кутку з рушниками, і Бандери портрет на стіні.

Під мостом звивається річка, загін комуністів іде.
В МГ закладається стрічка і їх вже ніхто не знайде.
Грабіжника, злодія, ката від помсти ніхто не спасе, 
Тож кидайте, куме гранату, хай річка те падло знесе.

Сільрада яскраво палає, і знову зустрілися ми,
Я стрічку в МГ закладаю, як ліки від тої чуми.
Ми зірвем ганчірки прокляті, наш прапор прикрасить дахи.
Тим, хто захищав власну хату, Господь пробачає гріхи.

Москалі, москалі під ногами не чують землі,
Вітер тихо гойдає на старій вербі,
Москалі, москалі...