Кожний розум має межі, дурість нескінченна,
Суне, суне в Україну, Орда незліченна.
Бо так бидлу захотілось, так голосували,
Закопати діточок у страшні завали.
Втратили усе що мали, усе що любили.
І отримали завали, руїни, могили,
Самі, своїми руками, ту волю продали.
Бо без зради Україну ніколи не брали.
Бидло пастуха обрало, гарний він, хороший,
Він покликав різників і рахує гроші.
Поки різали, худоба, голосно волала,
Я же зовсім не за це проголосувала!!!
Щоб піти на шашлики! Так ви і сходили.
Шампури чекали вас, вириті могили,
Регіт тих, хто буде сам шашлики ті їсти,
То отак тупому бидлу в політику лізти.
Ви покликали не кума, не брата, не свата,
А до хати притягнули кривавого ката.
І тепер тут ріки крові...
